[ The rust of the rain ]

{Wind of Wormwood}


dione

Дівчинка без майбутнього.

Здається Небо надвисає над тобою.
І ти тікаєш кудись від нього.А воно неначе валиться на тебе.Від цього стає важко.Знов кидаюсь в бездну цих проклятих подій.Знов стискається сердце.
"Маленька,а чого ж ти чекала...Ти хотіла адреналін емоцій відчути.Ти відчула.Відчуваєш і навряд чи скоро припиниш відчувати їх.Ти добре знала де взяти ці дози.Добре знала.І не смій перечити самій собі".
Вона стала слабше.Набагато слабше ніж була.
І знов оволодіває страх.
Немає зрозуміння реальності.Голова переповнена думками.Своїми+чужи­ми.
А ще...Так,вона дійсно повинна посміхатись.І чекати.Чекати чогось неймовірного.
А Він...Він н.і.к.о.л.и більш н.е. п.о.в.е.р.н.и.т.ь.с­.я.
Ні в якому лиці для неї.
Вона втрачає розум.Тікає.Біжить.­І знову повертається.До Нього.
І все як раніше.Слова.Багато­ слів.
І його слова.:"Ти не змінилася.Все така ж.Хоча,ні,щось помінялося.Але це такі дрібниці."
А в відповідь лоише байдужий нереальний сміх,посмішки,і щось не те,що є насправді.
Він знає найголовніше.Він дізнався те,що йому потрібно було знати.З.а.в.ж.д.и.
Все інше дрібниці.Нюанси буденного життя.
А вона не може....Вона так само не може жити без його голосу і без його слів.Без його посмішки і чаруючих зелених очей.
Але вже трохи якось по іншому для себе...І не при ньому.
Вона все розуміє.Все пояснює самій собі.Але...для нього все такаж дівчинка без майбутнього.
Дівчинка,яку він памятає ,яку не забуде...Але більше ...Їм поруч ніколи не буде.
Вона..вона більше не відчує його подиху у себе на пличі і його свіжого запаху нової сорочки.
Для неї Він не закінчиться ніколи.
Для Нього...Вона зникла вже назавжди.

"А перед очима стоїть безмежний туман і Небо синє над головою".



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 2

Рекомендував цей запис

зачепило....

чем?

 



Метки

Мои фотоальбомы

Календарь
Ноябрь
ПнВтСрЧтПтСбВск
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
ОБОЗ.ua